ГОЛОС УКРАЇНИ №136 (4636) 24 липня 2009 - 175 років юності (Інтерв`ю декана філософського факультету) - С.10
Нагадуємо, що цього року виповнюється 175 років від дня заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Навчання у новоствореному університеті розпочалось на єдиному тоді філософському факультеті. Які здобутки має філософський факультет, яке його сьогодення і які перспективи – про це розмова з деканом філософського факультету Конверським Анатолієм Євгеновичем.
Чому, вступаючи до вузу, Ви обрали для себе філософський факультет, що Вас приваблювало у перспективі стати філософом?
60-ті роки, коли я вступав на філософський факультет, були наповнені відгомоном “Хрущовської відлиги”, першими спробами оглянутися на жахи тоталітарного режиму, що відбивалося, перш за все, в літературі, музиці, скульптурі, мистецтві загалом.
Ми у захваті слухали Р.Рождественського, А.Вознесенського, читали Фазіля Іскандера, обожнювали В.Висоцького тощо. І зрозуміло, першими поводирями у Великий Фаховий Світ були мої вчителі. Перш за все це вчителька історії Марія Павлівна Стеценко та вчитель російської мови і літератури – Василь Лукич Кривич.
Саме вони своїми уроками навчали розглядати історичні події не в хронологічній послідовності, а в закономірному зв’язку і порядку, саме вони прищеплювали перші паростки гуманізму.
Все це сформувало моє прагнення збагнути, чому світ при всьому його розмаїтті, єдиний, чому людина, будучи вінцем створеного, а значить і вершиною досконалості, є вкрай суперечливою, іншими словами, чому в людині часто поєднується геній і руйнівник.
Мені здавалося, що відповіді на ці питання можна було отримати на єдиному тоді в Україні філософському факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
1966 року Ви вступили до філософського факультету, відтоді не розлучаєтесь з ним уже майже 45 років. Яким був цей факультет під час Вашого вступу і що суттєво змінилося сьогодні?
З вересня 1966 року я студент філософського факультету. Після закінчення факультету у 1971 р. вступив до аспірантури по кафедрі логіки. З 15 жовтня 1974 викладаю логіку на гуманітарних факультетах університету.
На факультеті, як тоді, коли я став студентом, так і сьогодні, панував дух вільнодумства, прагнення самостійно оцінити явища суспільного життя, збагнути таємниці Пізнавальної Одіссеї Людини. Згадуючи тогочасний факультет, мені здається, що в мене були самі кращі викладачі.
Ми заслуховувалися лекціями Руденко К.П., Пашкової А.О., Марісової Л.Й., Третяка М.І., Дмитриченка В.С., Курочкіна П.П., Острянина Д.Х., Павлова В.Т., Булатова М.О., Ткаченка К.А., Босенка В.О., Нелєпа А.Т., Танчера В.К., Бичка І.В., Загороднюка П.О., Савельєва Ю.К., Кудіна В.О. та багатьох інших.
Зрозуміло, з відстані сьогоднішнього дня можна говорити про неоднорідність тодішнього мого викладацького корпусу. Можна було б говорити про внесок кожного мого викладача в скарбницю філософської науки. Але це було б по-людськи непристойно і надзвичайно несправедливо. Кожен із них був оригінальною людиною, закоханою у свою професію, і для кожного із них було притаманне прагнення ввести нас у загадковий світ філософської науки, прищепити нам любов до філософії.
Сьогоднішній факультет змінився в тому, що має кращу бібліотеку, кращі умови для навчання і відпочинку студентів. Факультет має власний лінгафонний кабінет, комп’ютерний клас (який працює як бібліотека), власний видавничий центр, свій спортивно-тренажерний зал. На факультеті сьогодні 10 кафедр: кафедра філософії, кафедра логіки, кафедра етики, естетики та культурології, кафедра історії філософії, кафедра української філософії та культури, кафедра релігієзнавства, кафедра філософії гуманітарних наук, кафедра філософії та методології науки, кафедра політології, кафедра політичних наук. Факультет сьогодні складається із 3-х відділень – філософія, релігієзнавство і політологія. Навчальний процес сьогодні на факультеті забезпечують 30 професорів, докторів наук, 69 доцентів, кандидатів наук (коли я вчився на факультеті було лише 8 професорів). В аспірантурі на факультеті вчиться 148 чол., а в докторантурі – 19 чол. На факультеті діє п’ять спеціалізованих вчених рад по захисту докторських та кандидатських дисертацій.
Це сьогоднішні ознаки факультету. Але за змістом, за інтелектуальною складовою факультет залишається незмінним у своєму прагненні відкривати студентській молоді глибини філософської науки, формувати наукову і освітянську еліту України.
Філософський факультет – одноліток університету. Ви підготували книжку до 170-річчя факультету. Які, на Вашу думку, найцікавіші сторінки його історії?
Історія Імператорського університету св. Володимира розпочинається в 1834 р. Першим факультетом тоді був філософський. Відкриття Київського університету з філософського факультету не було якимось винятком. І в Санкт-Петербурзькому університеті і в Московському першим факультетом був філософський.
Це пояснюється тим, що в ті часи на теренах Імперії існувала богословська освіта, але час вимагав переходу до світської освіти. Суспільство вкрай потребувало інженерів, вчителів, лікарів, агрономів і т.д.
Перехід від богословської освіти до світської можна було здійснити через філософію.
Справа в тому, що релігію і філософію об’єднує пошук істини, але вони відрізняються шляхами цього пошуку. Якщо релігія прагне збагнути істину шляхом божественного одкровення, то філософія у своїх висновках спирається на дані природничих і гуманітарних наук.
Історія філософського факультету сповнена і драматичними подіями, і яскравими сторінками.
Факультет за його історію декілька раз закривали або об’єднували з іншим факультетом. Вперше закрили факультет після викриття Кирило-Мефодіївського товариства, а в 1955 році факультет об’єднали з історичним факультетом. І лише з 1965 року і до сьогодні факультет існує окремим підрозділом університету. Яскраві сторінки факультету пов’язані з видатними викладачами і випускниками факультету.
Значний вклад в розвиток факультету внесли перші його викладачі: С.Гогоцький, О.Гіляров, О.Новицький, Г.Челпанов.
На факультеті вчилися всесвітньо відомі філософи М.Бердяєв, Г.Шпет, В.Ф.Асмус, Д.Чижевський.
У 1944 р. після повернення університету з евакуації відновлюється філософський факультет як окремий підрозділ. Повоєнну сторінку факультету творили професори: М.Овандер, М.Шлєпаков, М.Раєвський, Ф.Москаленко, І.Підгрушний, В.Танчер.
Особливо слід виділити сторінку життя факультету з 1965 р., коли його очолив В.І.Шинкарук. В цей час закладаються підвалини “Київської філософської школи”, фундаторами якої є П.В.Копнін та В.І.Шинкарук, формуються сучасні напрями філософських досліджень: “логіка та методологія науки”, “рефлексія класичної німецької філософії”, “філософська антропологія” та ін.
Сьогодні в цих напрямках проглядається суттєвий внесок випускників факультету: В.Іванова, О.Яценка, В.Табачковського, А.Гордієнка, М.Поповича, Б.Кримського, М.Дученка, Л.Левчук, Н.Костюк, О.Лисенка та багатьох інших.
Особливо хочеться сказати про деканів філософського факультету, оскільки саме вони визначали характер і особливості конкретної сторінки життя факультету.
Упродовж всієї історії факультету його деканами, починаючи з першого – Михайла Максимовича, – були люди непересічні, закохані у філософську освіту і науку. Вони намагалися створити всі умови для глибоких філософських досліджень і забезпечити всі чинники підготовки високоосвічених фахівців. Особливо слід вказати на величезну роль тих деканів, які очолювали факультет з часу його відновлення в 1944 р., коли філософська освіта почала поширюватися у всіх вищих навчальних закладах, де відкривалися кафедри філософських дисциплін.
Деканами у цей час були насправді неординарні люди, оскільки, окрім глибоких теоретичних знань, потрібно було мати серйозні навички організації і забезпечення навчального процесу. Сучасники вдячні М.Раєвському, Ф.Москаленку, М.Шлєпакову, М.Овандеру, І.Підгрушному, В.Танчеру, В.Шинкаруку, П.Дишлевому, І.Надольному, М.Тарасенку. Кожен із названих деканів залишив свій слід у розвитку факультету.
Так, за часів керівництва факультетом професора В.К.Танчера було відкрито відділення психології, яке згодом переросло в окремий факультет.
Під керівництвом професора І.Ф.Надольного філософський факультет зріс структурно і змістовно. У цей час були відкриті соціологічна лабораторія, а в 1986 р. – відділення соціології, яке з 2007 р. виділилося в окремий факультет. За часів керівництва факультетом професора М.Ф.Тарасенка факультет почав готувати фахівців-політологів; навчання почало здійснюватися за новими навчальними планами, які відповідають світовим стандартам.
Які вони – нинішні студенти-філософи, ким зазвичай стають після завершення навчання?
Коли порівнювати сьогоднішнього студента і студента минулих років, то якихось особливих змін не спостерігається.
Це все та ж допитливість, палке прагнення пізнати філософську науку і оволодіти нею. Різниця, мабуть, у можливостях. Сьогоднішньому студентові доступні практично будь-які літературні джерела, а наукові консультації викладачів спрямують їх пізнавальні зусилля у потрібне русло.
Після закінчення факультету значна частина випускників працюють викладачами філософських дисциплін у ВНЗ України. В будь-якому ВНЗ України викладаються філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство, політологія, риторика, еристика, історія культури, теорія культури, і викладачами цих дисциплін є наші випускники. Частина випускників йде на практичну роботу. Наші випускники працюють радниками, консультантами, референтами в органах державної влади, на дипломатичній службі. Словом, там де потрібні серйозні аналітики, – там є потреба в наших випускниках.
Працюють наші випускники в ЗМІ. Всім, мабуть запам’ятався наш випускник – ведучий програми “Епіцентр” – В’ячеслав Піховшек, або цікавими були репортажі з Верховної Ради нашої випускниці – Марини Сороки (зараз вона речник Прем’єр-Міністра Юлії Володимирівни Тимошенко).
Чи багато студентів ідуть “в науку”, та як їх заохочують на факультеті?
На факультеті створені всі умови для залучення студентів до наукових досліджень. За час навчання студент має можливість опублікувати свій науковий доробок в академічному виданні, брати участь і виступити на науковій конференції. До речі, в матеріалах традиційної щорічної конференції “Дні науки філософського факультету” 70% публікацій – це студентські роботи. Активісти наукової роботи мають можливість взяти участь в роботі конференцій ВНЗ України та ближнього і дальнього зарубіжжя. На факультеті для цього створені всі умови.
Студенти, які виявили хист до наукової роботи, мають можливість продовжити навчання в аспірантурі.
Щорічно ми приймаємо на навчання в аспірантуру 45 осіб денної форми навчання і 12 осіб заочної форми навчання.
Це складає 50% від щорічного випуску фахівців денної форми навчання.
Кого Ви вважаєте найвидатнішими випускниками факультету?
Філософський факультет завжди виховував людей високоосвічених, глибоко ерудованих, здатних творчо і неординарно мислити. І не випадково багато випускників факультету посіли високі державні посади, очолюють вищі навчальні заклади, факультети й кафедри, стали відомими журналістами, представляють нашу державу за кордоном…
Ми горді тим, що Ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка є вихованець факультету академік Л.В.Губерський.
Факультет пишається тим, що серед його вихованців є академіки та член-кореспонденти Національної академії наук України та Академії педагогічних наук України: член-кореспондент РАН, академік НАН України В.І.Шинкарук, академік НАН України та член-кореспондент АПН України Л.В.Губерський, академік НАН України та академік АПН України, Президент АПН України В.Г.Кремень, академік НАН України, академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України О.С.Онищенко, академік НАН України М.В.Попович, член-кореспондент НАН України та академік АПН України В.П.Андрущенко, член-кореспондент НАН України М.І.Михальченко, член-кореспондент України Д.Х.Острянин, член-кореспондент НАН України В.С.Пазенок, академік АПН України І.А.Зязюн.
Випускники факультету обіймали високі посади в нашій державі: Міністр освіти України, професор А.М.Алексюк, Міністр освіти України, професор І.А.Зязюн, Міністр освіти і науки України, професор В.Г.Кремень, Міністр праці та соціальної політики України, кандидат філософських наук В.А.Кириленко, Перший заступник Міністра освіти і науки України, професор В.П.Андрущенко, заступник Міністра освіти України, професор І.Ф.Надольний, заступник Голови Київської обласної ради депутатів трудящих, професор І.М.Карнаухов, Завідувач відділу науки і навчальних закладів ЦК КПУ, професор Ф.М.Рудич, Перший заступник Голови ВАК України, професор В.Д.Бондаренко, Начальник Головного управління державної служби України, професор Т.В.Мотренко, директори Інституту філософії НАН України професор Д.Х.Острянин, професор В.І.Шинкарук, професор М.В.Попович, Директор Міжнародного фонду “Відродження”, професор Є.К.Бистрицький.
Вихованці філософського факультету очолюють вищі навчальні заклади України: Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова – професор В.П.Андрущенко, Полтавський державний педагогічний інститут ім. В.Г.Короленка – професор І.А.Зязюн, Житомирський національний університет ім. І.Я. Франка – професор П.Ю. Саух, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Я. Франка професор В.Г. Скотний.
Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік НАН України Л.В.Губерський є Надзвичайним і Повноважним Послом України, професор С.А.Фареник був Надзвичайним і Повноважним Послом України у ФРН, доцент В.Г. Рилач – Надзвичайним і Повноважним Послом України в Ліванській Народній Республіці.
Які, на Вашу думку, найголовніші досягнення філософської школи Київського національного університету?
Створена в 60-ті роки минулого століття на факультеті “Київська філософська школа” стимулювала ряд оригінальних відкриттів і науково вагомих внесків у вітчизняну і світову філософську науку.
У книзі “Діалектика як логіка” П.В. Копнін вперше розкриває логіку як методологію і вперше у вітчизняній філософії репрезентує основні форми пізнання: факт, гіпотезу, проблему, ідеал, теорію репрезентує у вигляді системи.
В.І.Шинкарук у своїх дослідженнях філософії Гегеля і Канта запропонував новий оригінальний виклад творчої спадщини видатних мислителів, відмінний від існуючої тоді догматизованої традиції.
Монографія В.О.Босенка “Діалектика як теорія розвитку” стала новою сторінкою в дійсно науковому дослідженні філософської методології. В.О.Босенко запропонував принципово нове трактування предмета філософії, її функцій, яке суттєво відрізнялося від існуючого у тодішніх монографіях і підручниках.
А.С.Канарський вперше у вітчизняній філософії обґрунтував Систему естетичних категорій.
Сьогодні “Київську філософську школу” представляють: акад. Губерський Л.В., акад. Кремень В.Г., акад. Онищенко О.С., акад. Попович М.В., чл.-кор. НАН України Андрущенко В.П., чл.-кор. НАН України Михальченко М.І., чл.-кор. НАН України Пазенок В.С. та багато інших.
Зустрічаючи 175-річний ювілей факультету та університету, ми з глибокою шаною і вдячністю ставимося до попередніх поколінь, які своїми науковими здобутками, освітянськими звершеннями обумовили сьогоднішні досягнення рідного факультету.
